У 12-років юний Михайло закохався в дівчину, якій було 16-років, і щоб привернути її увагу, вирішив стати «великою людиною», а для цього він став з особливим завзяттям читати книги. Вплинула на нього творчість Т. Шевченка і Марка Вовчка.
Коцюбинський знав дев’ять мов – три слов’янські: українська, польська, російська; три романські: французька, італійська, румунська; і три східні: татарську, турецьку та циганську.
1898 року письменник переїздить у Чернігів. Тут зустрічає свою майбутню дружину Віру Дейшу, яка подарувала Михайлу Коцюбинському чотирьох прекрасних дітей – Юрія, Оксану, Ірину, Романа. У шлюбі був невірний, мав зв’язок з іншою жінкою.
Мав хороших друзів. Був знайомий з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Василем Стефаником, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою та Михайлом Старицьким.
Коцюбинський багато подорожував. Він чимало встиг побачити в Європі. Бував в Туреччині, Швейцарії, Греції, Австрії, Німеччині, Молдові та Італії. Він тричі зимував на італійському острові Капрі через хворобу — мав астму і туберкульоз, тому потребував теплого і сухого клімату.
У 1909 році він завіз до України гвоздику.
Коцюбинський був модний, сучасний і красивий не тільки у своїх словах, а й зовні. Він любив дорогі краватки та золоті запонки.
