Самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов.
Майбутній поет і диригент Григорій Верьовка були знайомі з дитинства. Обидва навчались у духовному училищі та семінарії в Чернігові. Обидва відмовилися від «церковної кар’єри». Дружили впродовж усього життя. Верьовка написав музику до майже 40 творів Тичини.
ПРО ЛЮБОВ
Дружиною Тичини була Лідія Петрівна Папарук. Їхнє кохання було перевірене часом, труднощами й відстанями. Вони познайомилися, коли Ліді було 16, а одружилися, коли їй було 39. І хоча Тичині приписують численні романи з іншими жінками, а Ліді – що «вона одружила Павла на собі», коли читаєш їхнє листування, переконуєшся, що це було виважене рішення обох.
ПРО ВЛАДУ Й ПОСАДУ
Міністром (народним комісаром) освіти Павло Тичина був призначений ще в евакуації у березні 1943 року. Посада була не винагородою від партії, а мандатом на важку працю. Повоєнна освіта розвивалася за катастрофічного браку приміщень, обладнання, підручників, опалення, одягу та взуття. Багато учнів залишилися сиротами й не навчалися в період окупації.
Міністром освіти Тичина обстоював не тільки розбудову шкіл з українською мовою навчання, а і введення її у всі сфери діяльності, що і стало причиною відставки поета з цієї посади.
ПРО ПОБУТ І ХАРАКТЕР
До свого гардеробу Тичина ставився примхливо. Сорочки носив лише на випуск із розстібнутим коміром, черевики – тільки чорні, шапку – майже ніколи. А коверкотове пальто вважав «занадто шикарним».
З часом його гардероб змінювався. Статус громадського чиновника вимагав відповідного зовнішнього вигляду. Тому костюм доповнили краватки (як вітчизняних, так і закордонних виробників). До речі, їх у колекції меморіального музею Павла Тичини налічується понад 60.
ПРО ХВОРОБУ І СМЕРТЬ
Причиною смерті Павла Тичини були проблеми з нирками, що засвідчує свідоцтво про смерть. До цього призвів саме цукровий діабет.
Павло Тичина похований на головній алеї Байкового кладовища.
