Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «жив, як учив»
За свій неабиякий хист до науки Сковорода вже у 12 років вступив на навчання до Київської братської школи, яка пізніше стане Києво-Могилянською академією, що вважалася одним із найкращих закладів освіти Європи у XVIII ст. Загалом він вчився з перервами приблизно 15 років, так і не закінчивши повного курсу навчання. Вивчив 8 іноземних мов, співав в операх, літургіях, на різних урочистостях (придворна капела у Санкт-Петербурзі).
Під час подорожі Європою Сковорода сформувався як філософ.
Григорій Савич не мав власного будинку, не створив сім’ї, але у своїх самообмеженнях філософ почувався вільним від зайвих речей.
За переказами, Сковорода не вживав м’яса та риби. А деякі легенди стверджують, що їв тільки один раз на добу й лише після заходу сонця. Спав філософ чотири години й прокидався з першими променями сонця. Здоровий спосіб життя і постійні мандри допомогли прожити йому 72 роки.
За легендами, в останні дні Сковорода здійснив усі необхідні приготування, а ввечері, покинувши товариство, що зібралось у Пан-Іванівці, вийшов на пагорб із заступом, щоб викопати могилу. А вранці, коли господар маєтку прийшов покликати Григорія, то всі побачили, що Сковорода вже спочив вічним сном, відправившись в останню мандрівку. Видатний український філософ, мандрівник, педагог, поет відійшов у вічність 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (сьогодні Сковородинівка, що на Харківщині). На надгробку, як і заповідав Сковорода, викарбували напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».
