За 48 років життя Григір Тютюнник був перекладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника-шістдесятника, якого радянська цензура занесла до «чорних списків».
Літературне ім’я Григір письменник обрав, щоб відрізнятися від старшого брата-письменника Григорія Тютюнника.
Григір Тютюнник працював у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка. Там створив літературний сценарій за романом брата «Вир».
6 березня 1980 року письменник покінчив життя самогубством – повісився. Передсмертну записку забрали кадебісти. А його дружина Людмила запам’ятала лише приблизне «мучте вже когось іншого, все, що я написав, спаліть».
1989 року творчість Григора Тютюнника була посмертно відзначена Державною премією імені Т. Шевченка.
Творча спадщина Григора Тютюнника невелика – це один том на 600 сторінок. Його перу належать близько 40 новел, 5 повістей, нариси, статті. Та цінність його творчості надзвичайно висока.
